Державна наукова архівна бібліотека, м. Київ створена у січні 1972 р. на базі бібліотечних фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного історичного архіву України у м. Києві, Центрального державного архіву кінофотофонодокументів України.

Бібліотечні зібрання книг кожного з вищеназваних архівів мають свою історію комплектування і пов'язуються з певними колами культурно-освітніх діячів, а також з діяльністю різноманітних установ та учбових закладів. Так, Київський центральний архів давніх актів (КЦАДА) був заснований у 1852 р. Однім з ініціаторів його створення був професор Київського університету М. Д. Іванішев. Цікаво, що архіваріус КЦАДА одночасно вважався університетським бібліотекарем.

У 1892 р. за новим штатним розкладом архів відокремився від бібліотеки. З цього часу з ім'ям архіву та бібліотеки пов'язана діяльність таких видатних українських істориків, як В. Б. Антонович, М. В. Володимирський-Буданов, С. Т. Голубєв, І. М. Каманін, О. М. Лазаревський, О. І. Левицький та інші. Усі вони не тільки займались вивченням та публікацією архівних джерел, але також у певній мірі сприяли збагаченню фондів бібліотеки. В бібліотеці зберігається багато книжок з автографами цих істориків.

В 20-ті роки ХХ ст. КЦАДА перебував у відомстві Всеукраїнського комітету охорони пам'яток та Всеукраїнської Академії Наук.

У 1924 р. архів перейшов у підпорядкування Укрцентрархіву, а за «Положенням» 1928 р. разом з Київським центральним історичним архівом перейшов у підпорядкування Центрального архівного управління УРСР і був реорганізований у Всеукраїнський центральний архів давніх актів у Києві. З літературних даних відомо, що в цей час бібліотека вже мала 25 000 томів. На цій базі в 1933 р. був створений Київський обласний історичний архів (КОІА), до якого й перейшла бібліотека.

У передвоєнну добу бібліотека КОІА була однією з найбільших бібліотек республіки. Тут зберігалась література з історії України, Польщі, Росії, офіційні видання різних відомств, зібрання законів та постанов, різноманітні журнали. За даними на 1938 р. бібліотека вже налічувала більше 72 000 книг.

У 1940 р. бібліотека архіву закінчила облік та інвентаризацію книг, співробітники готувались до складання каталогу, але здійсненню цих планів перешкодила війна.

Під час другої світової війни загинула значна частина стародруків. Німецько-фашистські загарбники знищили та вивезли більше мільйона справ обласного історичного архіву; в КЦАДА вони вивезли 7 вагонів цінних книг і документів. Меншою мірою постраждали фонди третьої складової частини ЦДІАК України -- фонди Харківського центрального історичного архіву (ХЦІА), однак значної шкоди зазнала будівля архіву; книги дуже постраждали від вологи. Фонди бібліотеки ХЦІА, заснованого у 1890 р., основу яких складала бібліотека Харківського історико-філологічного товариства, поповнювались шляхом обміну на видання товариства з бібліотеками наукових установ і архівів Лівобережної України. Чимало членів товариства та викладачів Харківського університету передавали в бібліотеку книги з своїх приватних зібрань. Серед книг зазначаються автографи відомого українського історика професора В. Ф. Данилевського, російського письменника В. І. Лакіна.

В грудні 1943 р. ХЦІА був реорганізований у філіал ЦДІА УРСР у м. Києві. В 1971 р., згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 25.12.1969, був ліквідований філіал ЦДІА УРСР у м. Харкові. Документи і книги бібліотеки філіалу були передані до ЦДІА УРСР у м. Києві, при якому існувала Науково-довідкова бібліотека ЦДІА УРСР у м. Києві (до 1968 р. бібліотека була Відділом науково-довідкової літератури).

У січні 1971 р. на базі бібліотечних фондів ЦДАЖР УРСР, який переїхав з Харкова до Києва, ЦДІА УРСР у м. Києві, ЦДАКФФД УРСР було створено Науково-довідкову бібліотеку Центральних державних архівів України.

В грудні 1980 р. Науково-довідкова бібліотека ЦДА України набула статусу юридичної особи, підпорядкованої Головному архівному управлінню при Кабінеті Міністрів України.

В червні 2006 р. Наказом Державного комітету архівів України від 02.06.2006 № 81 назву Науково-довідкової бібліотеки центральних державних архівів України було змінено на Державну наукову архівну бібліотеку, м. Київ.